ШАЛИНА́, діал., хаща.
«Повів його у лісі не стежками, а шалиною» (Словник Грінченка)
«Навіть вікові діди не пам'ятають
такого, щоб хтось живцем вибирався з того полону. Не часто й потрапляли
туди, бо далекими околицями обминали карлувату, покручену, як у судомі,
хаотично сплетену шалину...» (Борис Загорулько)
«Я взяла та й полізла, а там така шалина, що й справді тілько вовкам водиться; як тілько я там і очей не збулась?» (С. Мишанич)
«Та ось із припсілянських лук
прискочив вітерець, приніс насмиканого з копиць духу злежаного сіна,
розпанахав тишу і подався шалиною, розбуркуіочи сонну птицю.» (Григір
Тютюнник)
Немає коментарів:
Дописати коментар